Стан вивчення університетських бібліотек у сучасній науці
Автор:
Авраменко Тетяна Олександрівна, Студентка (спеціаліст), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», Національний університет "Острозька академія"
Ключові слова (укр):
Ключові слова (рус):
Ключові слова (eng):
Анотація:

У зв’язку з ростом інформаційних технологій виникає потреба в оперативності та достовірності отримання навчальної інформації у вищих навчальних закладах (ВНЗ). За допомогою університетської бібліотеки можна швидко, надійно та якісно перевірити дану інформацію.

Бібліотека сучасного ВНЗ для ефективного функціонування повинна докорінно змінити філософію своєї діяльності, а саме формат та зміст. Тільки тоді вона перетвориться в інформаційно-просвітницький центр, котрий поєднує в собі інформаційні й освітні функції й володіє достатніми ресурсами для задоволення інформаційних потреб і розвитку духовно-моральних, естетичних якостей своїх користувачів.

На сьогодні сучасними тенденціями розвитку університетських бібліотек займаються такі науковці як: Е. Беррет, В.Ю. Вахнован, О.М. Грамм, Т.Ю. Гранчак, В.О. Ільганаєва, Л.П. Кислюк, О.М. Кобєлєв, Т.О.  Колесникова, Н.Е. Кунанець, К.В. Лобузіна, О.Ю. Мар’їна, Ю.А. Остапчук, Т.Б. Павленко, А.В. Печена, І.Г Передій В.М. Романова, Л.В. Савенкова, В.О. Сидоренко, Є.В. Сінковська, С.О. Чуканова, Я.Л. Шрайберг, Т.О. Ярошенко та ін.

Дослідженнями університетських бібліотек займаються безліч дослідників, як в нашій державі, так і за кордоном. Тож варто розглянути роботи основних дослідників та провести аналіз їх наукових праць.

Науковець В.О. Ільганаєва досліджує аналіз теоретичних та прикладних проблем трансформаційних процесів як в галузі соціальних комунікацій взагалі, так і бібліотечно-інформаційній справі зокрема. В її роботах простежено загальносистемні аспекти бібліотечної діяльності в умовах становлення системи соціальних комунікацій та галузеві умови діяльності бібліотек ВНЗ, організаційно-функціональні, технологічні і управлінські аспекти, а також підходи, методи та досвід вирішення.

Дослідник В.С. Білоус аналізує нові форми роботи бібліотеки вищого навчального закладу – музейну діяльність, що сприяє збереженню та пропаганді фонду цінних та рідкісних видань освітянської книгозбірні. Він приходить до висновку, що упродовж свого багаторічного існування бібліотеки накопичили величезний досвід у збереженні та використанні документів, які на сьогоднішній день є книжковими пам’ятками та представляють величезну цінність для всіх, хто цікавиться ними [ 1; 5].

Науковець І.Г. Передерій аналізує роль віртуальних інформаційних ресурсів вітчизняних університетських бібліотек (зокрема, такого їх виду, як відкритий електронний архів) у інформаційно-освітньому та академічному просторі. Автор досліджує рівень розвитку цих ресурсів та завдання, які вони дозволять розв’язати у перспективній площині трансформацій української освіти та науки.Відкриті електронні архіви ВНЗ забезпечують критичну складову в процесі реформування системи наукової комунікації, а саме: розкривають доступ до наукових досліджень, реалізують контроль над ними з боку академічної спільноти, підвищують конкуренцію та знижують монополію журналів на наукові публікації, підвищують значимість університетів та їхніх бібліотек, які зреалізували відкриті електронні архіви. Автор стверджує, що інституційні репозитарії мають неабиякий потенціал служити реальним показником якості університетів як науково-освітніх центрів, оскільки демонструють наукову, соціальну та економічну значущість дослідницьких робіт, а, отже, й статус та суспільне значення вищого навчального закладу [6; 109–112].

Дослідник В.О. Сидоренко простежує основні форми інноваційної діяльності бібліотек ВНЗ у світлі формування нової інформаційної культури та модернізації системи вищої освіти. Ним було охарактеризовано можливі інноваційні форми роботи університетських бібліотек через призму їхньої тривимірної класифікації: акції, масові заходи, наочні інформаційні форми. Автор зосередив увагу на електронному (віртуальному) середовищі як альтернативному майданчику для самореалізації, саморозвитку та експериментів із популяризації книги та читання. В.О. Сидоренко стверджує, що «бібліотека сучасного вищого навчального закладу – це багатопрофільна інформаційна система, яка має бути активним складником освітнього середовища, у якому студенти та викладачі мають змогу одержувати необхідну їм інформацію» [8; 1–3].

Вчений О.М. Грамм висвітлює важливість культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотек ВНЗ для виховання духовності студентської молоді. Він, зокрема, зазначає, що духовне та моральне виховання студента – це складна інтегральна система формування його особистісних якостей, які характеризують ступінь розвитку і саморозвитку моральних цінностей, переконань, мотивів, знань, умінь, почуттів і здібностей, що їх студент виявляє в різних ситуаціях морального вибору та моральної діяльності в порівнянні з тими високогуманними цінностями, принципами, правилами, які в сучасному соціокультурному середовищі заведено вважати нормативними або ідеальними [2; 16–20]. Таким чином, виховна функція бібліотеки ВНЗ допомагає забезпечити засвоєння студентами моральної культури суспільства, норми поведінки, міжлюдських стосунків, сприйняття їх як правил, що регулюють власну життєдіяльність, усвідомлення критеріїв добра і зла.

Дослідник Т.О. Колесникова, провівши контент-аналіз світової фахової літератури, стверджує, що поштовхом для проведення наукових досліджень в університетських бібліотеках є три головні причини. По-перше, це можливість виявлення окремих існуючих проблем і шляхів їх вирішення. По-друге, прогнозування подальшої стратегії та напрямків розвитку в умовах формування нової інфореальності, трансформації вищої освіти, оновлення інфраструктури наукових комунікацій, економічної кризи, змінення ментальності як призми, через яку особистість дивиться на світ і себе в ньому. По-третє, аналіз змістовної історико-культурної спадщини на основі бібліотечних колекцій [3; 27].

Науковець Л.В. Савенкова розглядає нові підходи до організації інформаційно-бібліотечного середовища, особливу увагу приділяє новим тенденціям доступу користувачів до бібліотечних ресурсів. В її роботі аналізуються можливості застосування технології вільного доступу у організації обслуговування користувачів бібліотеки. Звертається увага на проблеми організації вільного доступу до фондів на абонементах і в читальних залах університетських бібліотек. Технологічний процес розташування бібліотечного фонду включає в себе виявлення і визначення оптимального варіанту архітектурно-планувального рішення розташування бібліотечного фонду, розподілення документів у структурних підрозділах бібліотеки.

На думку Л.В. Савенкової, розташування фонду – це просторове розміщення фонду у приміщенні бібліотеки з метою зручного обслуговування користувачів, а також зберігання документів. При розміщенні фонду слід враховувати доцільність використання приміщення бібліотеки, раціоналізацію праці бібліотекаря, зручність для користувача. Архітектурно-планувальне рішення бібліотечної будівлі значно впливає на можливості розміщення бібліотечного фонду, особливо для організації вільного доступу [7; 128-131].

Дослідник Є.В. Сінковська розглядає досвід створення бібліотечної групи в соціальній мережі. Вона визначила об’єктивні причини для створення подібних сторінок, проаналізовані основні проблеми при роботі з цільовою аудиторією. На її думку, сучасні студенти виросли в період активного використання віртуального простру, ця категорія, що навчається має специфічні погляди на світ, володіє особливими способами дій, по іншому сприймає й представляє інформацію. Для них стає нормою використовувати мережеві ресурси в повсякденному житті, вони живуть одночасно «у двох світах»: реальному та віртуальному; оточуюча інформація сприймається ними як суцільний гіпертекст, з принципу тісної взаємодії між об’єктами та явищами. Ці люди, для яких мережева комунікація, взаємодіє з мультимедійними ресурсами знаходяться в числі необхідних умов для успішного особистісного й професіонального розвитку [9; 141-146].

Науковець Ю.А. Остапчук визначив, що бібліотека університету забезпечує сучасний рівень інформаційної підтримки навчального процесу і науково-дослідної діяльності, здійснює консультативну допомогу студентам, аспірантам, вченим. Важливе місце в діяльності університетської бібліотеки посідає такий важливий комунікаційний засіб як інформаційно-бібліографічна система, яка створюється з метою інформаційного забезпечення навчальної та наукової роботи вищого навчального закладу. У більшості університетських бібліотек ведеться електронна картотека статей, яка дає можливість здійснювати пошук статей за прізвищами авторів, назвою твору, предметними рубриками, ключовими словами, персоналіями, жанрами творів тощо [4; 17 ].

Дослідник Т.В. Павленко, вивчаючи зміст бібліотечно-інформаційної діяльності, підкреслює, що вона визначається розвитком новітніх комунікаційних технологій. Розглядаючи основні тенденції сучасної бібліотечної практики, неможливо проігнорувати концепцію Web 2.0, впровадження якої в провідних бібліотеках називають Бібліотека 2.0 або «Бібліотека другого покоління». Хоча самі поняття є достатньо дискусійними, технології є реальністю і спонукають шукати інноваційні шляхи надання послуг відповідно до змін в культурній моделі поведінки нового покоління. На думку Т. Павленка, сучасний потенціал користувача бібліотеки – це людина, яка «живе» в глобальній мережі, для якої Інтернет став не тільки джерелом інформації, а й місцем співпраці й самовиразу. Форуми, блоги, мультимедіа-банки, відгуки (коментарі), опитування, рейтинги, огляди теги є популярним компонентом користувача [5; 77].

Науковець С.О. Чуканова вивчала інформаційно-пошукову поведінку студентів як користувачів університетських бібліотек наразі є важливим. У нашій країні такого роду такого роду розвідки знаходяться на початковому рівні, у той час як в США та Європі бібліотекознавці серйозно досліджують це питання. Канадський бібліотекознавець Е. Беррет (A. Barret) у своєму дослідженні інформаційно-пошукової поведінки гуманітаріїв «The Information-Seeking Habits of Graduate Student Researchers in the Humanities» аналізує алгоритм здійснення інформаційного пошуку, притаманній бакалавра, магістрам, аспірантам та викладачам, приділяючи велику увагу студентам і порівнюючи їх з рештою категорій користувачів. У ході дослідження він дійшов висновку, що особа, яка має більший досвід у здійсненні наукових досліджень, легше орієнтується в обсягах інформації, необхідних для навчання, роботи тощо. Подібні дослідження проводили також такі бібліотекознавці як Д. Кайонгота К. Гелм з університету Нотр-Дам, штат Індіана (США) – Інформаційно-пошукова поведінка студентів; С. Бірн та Д. Бейтс з Дублінського університету (Ірландія) досліджували інформаційно-пошукову поведінку студентів, які навчаються дистанційно. Коло питань, які вивчаються в межах цієї теми дуже широке.

Вчений Т.О. Ярошенко у роботі «Бібліотека – серце університету: синергія поступу в суспільстві знань» визначила, що розвиток науки та в суспільстві пов’язаний з університетською діяльністю як і більшість стратегічних завдань сучасного університету тісно пов’язані з діяльністю його бібліотеки. Власне, університетська бібліотека є інформаційною основою науково-освітнього процесу, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої залежить багато в чому якість та зміст навчання й наукових досліджень [10; 7].

Отже, у дослідженнях вчених та науковцях простежено загальносистемні аспекти бібліотечної діяльності в умовах становлення системи соціальних комунікацій та галузеві умови діяльності бібліотек ВНЗ, організаційно-функціональні, технологічні і управлінські аспекти, а також підходи, методи та досвід вирішення. Вони приходять до висновку, що упродовж свого багаторічного існування бібліотеки ВНЗ накопичили величезний досвід у збереженні та використанні документів, які на сьогодні є книжковими пам’ятками та представляють величезну цінність для всіх, хто цікавиться ними. Також науковцями було охарактеризовано можливі інноваційні форми роботи університетських бібліотек через призму їхньої тривимірної класифікації: акції, масові заходи, наочні інформаційні форми. Автори зосередили увагу на електронному (віртуальному) середовищі як альтернативному майданчику для самореалізації, саморозвитку та експериментів із популяризації книги та читання.

Отже, якщо порівняти ці дослідження можна сказати, що університетські бібліотеки дуже важливі для навчання студентів, а також те, що вони намагаються йти з в ногу часом, тобто, вдосконалюються за допомогою новітніх технологій, а саме введення електронних ресурсів, віртуальних виставок, форумів, блогів, мультимедіа-банки, відгуки (коментарі), опитування, рейтинги, огляди теги є популярним компонентом користувача.

Список використаних джерел

1.  Білоус В.С. Форми і методи музейної роботи в бібліотечній практиці освітянської книгозбірні / В.С. Білоус. – Вінниця, 2016. – С. 1–5.

2.  Грамм О.М. Роль бібліотеки ВНЗ у вихованні духовності студентської молодості / О.М. Грамм. – Кривий Ріг, 2013. – С. 16 – 20.

3.  Колесникова Т. О. Впровадження інноваційної моделі бібліотеки університету як чинник глибокої інтелектуалізації бібліотечної професії // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 11. – С. 21–22.

4.  Остапчук Ю. Визначення понять «віртуальний довідково-бібліографічний апарат» і «електронний довідково-бібліографічний апарат» бібліотеки / Ю. Остапчук // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2010. – Вип. 27. – С. 200–206.

5.  Павленко Т. Сучасні тенденції розвитку бібліотек вищих навчальних закладів: до 90-річчя Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету [Електронний ресурс] / Т. Павленко. – Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/134/6/%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf – Назва з екрану.

6.  Передерій І.Г. Інституційний репозитарій як новітня форма комунікації у сучасному освітньо-науковому середовищі / І.Г. Передерій // Документно-інформаційні комунікації в умовах глобалізації: стан, проблеми і перспективи : матеріали І Всеукраїн. наук.-практ. Інтернет-конф., м. Полтава, 3 грудня 2015 р. – Полтава : ПолтНТУ, 2016. – С. 109–113.

7.  Савенкова Л.В. Вільний доступ до фонду в інформаційному середовищі університетської / Л.В. Савенкова. – К., 2013. – С. 128–131.

8.  Сидоренко В.О. Інноваційні форми роботи в бібліотеках ВНЗ / В.О. Сидоренко. – Полтава, 2016. – С. 1–4.

9.  Сінковська Є.В. Використання соціальних мереж у практиці роботи бібліотеки ВНЗ / Є.В. Сінковська. – Севастополь, 2013. – С. 141–146.

10.  Ярошенко Т. Відкритий доступ – шлях до присутності України у світовій науковій спільноті / Т. Ярошенко // Вища школа. – 2011. – № 3. – С. 47–51.



Інші публікації (random 5)